Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!
Эй, чуваки! Сегодня я расскажу вам о своем незабываемом приключении с метадоном и свиньей, которая стала моей наркотической лошадкой. Буду откровенным и использовать все эти словечки, которые вы указали, чтобы передать всю атмосферу наркомании.
Итак, начнем с закладок. Как только узнал, что в деревне появился метадон, я сразу сорвался туда, ведь курить гашиш уже полностью надоело. А метадон обещал быть настоящим пурпурным туманом в моей жизни. Но чтобы получить этот чудесный наркотик, мне пришлось задействовать свои связи и решить пару проблем.
Сначала я разыскал струну – иглу для введения наркотика, и это была самая неприятная часть подготовки. Все эти глюки, которые вызывались оттягиванием кожи и проникновением иглы в вену, вызывали ужас и отвращение, но я был готов преодолеть все ради большого улета, который ожидал меня.
Когда все приготовления были сделаны, я отправился в деревню. Там меня уже ждал лучший друг по имени Макс, который обещал мне незабываемые ощущения от метадона. Мы были полностью одержимы идеей, и на этот раз решили не идти на компромисс.
| «Это будет ебаный факап, чувак!» – сказал Макс, хлопая меня по плечу. |
«Но ты же знаешь, что после такого улета нам придется заплатить цену» – ответил я, затягиваясь на грязном сигаретном фильтре. |
Наконец-то мы добрались до места, где нас уже ждали наши друзья. Под покровом ночи, мы собрались в небольшой хижине, чтобы никто не мешал нам насладиться метадоном. Тишина и напряжение в воздухе создавали атмосферу неизвестности и предвкушения.
Макс достал пакетик с героином и закладил его на стол. На его лице играла улыбка, а в его глазах было видно, что он уже видит свои глюки. Я также не сдерживался и принялся подготавливать себе дозу метадона.
«Ты готов?» – спросил Макс, протягивая мне струну с наркотиком.
«Давай, поехали на этой свинье!» – крикнул я, не теряя ни секунды.
И так началось наше путешествие на лошади, которая была свиньей. Метадон начал свое действие, и я услышал ревы моторов и шум крыльев на фоне пурпурного тумана вокруг меня. Я чувствовал себя непобедимым, бесконечно сильным и свободным.
Галлюцинации стали все более реальными – все вокруг преобразилось в прекрасные картины и цвета. Свинья превратилась в настоящую лошадь, а хижина, где мы собрались, превратилась в роскошный дворец.
Я закурил еще одну сигарету, и мое сознание оказалось в замешательстве между реальностью и вымыслом. Все, чего я когда-либо жаждал – это продолжение этого потрясающего улета.
Но в какой-то момент все изменилось… Я потерял контроль над своим телом и оказался в глубоком подземелье без выхода. Метадон поглотил меня, превратив в жалкое говно, которое решалось только на самоуничтожение.
Сейчас я хочу, чтобы этот сон закончился. Нет, чтобы весь этот кошмар закончился. Я хочу быть снова свободным и счастливым. Как я мог так запутаться в этой чертовой наркомании?»
Все это был лишь факап, которым я сам себя огорчил. Мои друзья потеряли меня, а свинья оказалась всего лишь моей воображаемой лошадкой. Лучше оставаться в реальности, чем погружаться в мир глупых и опасных иллюзий.